Наукові записки Інституту журналістики. Том 2(71), 2018 р.

Завантажити повний випуск
downloaded: 30, size: 1015.4 KB, data: 20 Лют. 2019

На обкладинці вміщено фото доктора філологічних наук, професора Володимира Михайловича Владимирова, професора кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Народився в 1949 р. у Дніпропетровську в родині педагогів. Закінчив у 1971 р. Дніпропетровський державний університет, філолог.

У 1972-2003 рр. працював у пресі, на телебаченні, в агентстві новин на творчих і керівних посадах, в тому числі як спеціальний кореспондент у парламенті й уряді України.

З 1995 р. працює у вищій школі. Очолив першу на Сході України кафедру журналістики в Східно-українському національному університеті імені Володимира Даля. У 2001 р. працював у Кракові, Польща, в Ягеллонському університеті, в Інституті журналістики і масової комунікації, вивчав герменевтику і читав лекції з теорії розуміння.

У 2003-2004 рр. працював у Сполучених Штатах Америки, в Університеті Міссурі Коламбіа, за Програмою академічних обмінів імені Дж. Фулбрайта, перекладав і обробляв літературу з герменевтики та масової комунікації.

З 2011 р. працює в Інституті журналістики. У 2015-2017 роках працював як викладач-дослідник у Китайській Народній Республіці – у Даляньському університеті іноземних мов та в Університеті Шанхайської Організації Співробітництва.

Кандидат історичних наук, доктор філологічних наук. Опублікував понад 80 наукових та науково-методичних робіт, в тому числі чотири монографії: «Герменевтика журналистики» (1999), «Журналіст, особистість, суспільство: проблема розуміння» (2003), «Хаос – Розуміння – Масова Комунікація» (2006), «Проблеми розуміння та інтерпретації в соціальних комунікаціях» (2014).

На основі теорії масової комунікації й універсальної герменевтики створив теорію герменевтики масової комунікації, в якій описано процеси розуміння і інтерпретації інформації не лише індивідуумом або учасниками діалогу, а й великими масами людей.

Був співзасновником Академії української преси, є членом Академії наук вищої школи України. Є співзасновником та координатором Студентського наукового товариства «Україна – Китай» («Уколань – Чжун Го»).

Спортсмен, щодня бігає 10 км, двічі на тиждень відвідує басейн. Яхтсмен, власник і капітан вітрильної яхти «Orion», організатор щорічної Всеукраїнської регати «Вітрильний журналістський турнір» («Жур-Тур») в 2011–2015 рр.

Статті з журналу

Вихідні дані

Зміст

У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

«Кодекс професійної етики китайських журналістів»: текст і контекст
Володимир Владимиров, Інститут журналістики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Публічна історія у фаховій журналістській освіті (на прикладі міста Запоріжжя)
Олена Семенець, Запорізький національний університет

Громадський сектор як провідний гравець на сучасному полі медіаосвітньої діяльності
Ольга Гарматій, Національний університет «Львівська політехніка»

ДИСЕРТАЦІЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Національний міф як різновид мови ворожнечі в українських інтернет-медіа
Аліна Рудченко, Інститут журналістики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

НАУКОВИЙ ПОШУК СТУДЕНТІВ

Специфіка діяльності Deutsche Welle у контексті змін програмної стратегії на 2014–2021 рр.
Амалія Арутюнян, Інститут журналістики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Перспективи розвитку жанру портретного інтерв’ю в мережі інтернет (на прикладі програми «ЗЕ ІНТЕРВ’ЮЕР» А. Яцечка)
Наталя Березій, Інститут журналістики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інтернет-радіо: від минулого до сьогодення
Божена Ікалюк, Інститут журналістики, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *