Архів категорії: Випуск 78

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.8 УДК 007:316.77:323.2 Урядові комунікації в період пандемії коронавірусу на прикладі подій у Нових Санжарах Омельченко Михайло Вадимович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, студент-магістратури Резюме У статті аналізується приклад реалізації урядових комунікацій у зв’язку з масовим протестом жителів смт Нові Санжари Полтавської обл., спричиненим евакуацією громадян України з Уханя (КНР) 20.02.2020.… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.7 УДК 007:070:353.8(477.75) Кримська журналістська міграція: природа явища та характерні особливості (результати опитування) Юксель Гаяна Заїрівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук, докторант. Доцент кафедри слов’янської філології та журналістики Інституту філології та журналістики Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Резюме Метою наукової статті є розкриття сутності та характерних… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.6 UDC 070.488:005(477) Типологічні особливості газети «Література плюс» Харамурза Дар’я Вікторівна, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука, аспірантка, Резюме Мета статті – охарактеризувати газету «Література плюс» як приклад якісної літературно-художньої періодики, визначити типологічні особливості видання. Методи дослідження. Дослідження проведено з використанням таких методів: історичний, описовий, аналіз, синтез, контент-аналіз, узагальнення. За допомогою цих методів… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.5 УДК 007: [621.397.13+654.195]:316.754 Організаційно-правове становлення локальних публічних аудіовізуальних медіа в Україні Джолос Олег Володимирович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент, Резюме Розмаїття медіа означає не лише багатоманітність контенту та множинність власників медіа, а й розмаїття типів ЗМІ. Разом із традиційними моделями суспільного (public service) і… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.4 УДК 94(477):341.485]”1932/1933″:070   Тема Голодомору 1932–1933 рр. на сторінках часопису «Українські Вісті» (1945, Німеччина – 2000, США) Козак Сергій Борисович, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної академії наук України, науковий співробітник, кандидат філологічних наук Резюме Проблема повернення історичної правди була завжди актуальною в середовищі української політичної еміграції. Підтвердженням цього є матеріали про Голодомор… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.3 УДК 007:316.61 Мовна маска користувача соцмереж як інструмент конструювання множинної ідентичності Сухаревска Ганна Володимирівна, Національний університет водного господарства та природокористування, кандидат наук з соціальної комунікації, старший викладач кафедри журналістики та українознавства Резюме Метою статті є виявлення значення мовної маски для комунікаційних практик у соціальних мережах, її ролі у трансформації ідентичності особистості під впливом… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.2 УДК 007:004.738.5:316.776.23 Масові емоції в соціальних комунікаціях як результат масовоінформаційного впливу Демуцька Алевтина Володимирівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій. Резюме У сучасних дослідженнях з проблем соціальних комунікацій замало інтересу до проблематики масових емоцій, незважаючи на ефект «неявної присутності» цього явища в соціальних комунікаціях. У попередніх… Читати далі »

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.78.1 УДК: 007:[001.893+001.95] Особливості експертизи наукових робіт щодо виявлення академічної недоброчесності Ромах Оксана Володимирівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент. Резюме Стаття присвячена непростому питанню плагіату, самоплагіату, фальсифікації та інших порушень академічної доброчесності в наукових роботах, які має фіксувати експерт. Мета дослідження – встановити особливості експертизи… Читати далі »