DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.75.4
УДК 007:070:82-92
Замітка у пресовій і фотожурналістиці
Мелещенко Олександр Костянтинович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор
Резюме
Подається визначення жанру замітки в пресовій і фотожурналістиці, а також ряд її характеристик. Новинне повідомлення з конкретним фактом, подією реальності або викладом конкретного питання, що цікавить широку громадськість, відповідає на запитання «Хто?», «Що?», «Де?», «Коли?», «В який спосіб?» («Якими засобами?»), «Як?» (набагато рідше на запитання «Чому?») або на частину з них.
Новини в газетно-журнальній журналістиці та фотожурналістиці мають об’єкт відображення, мету виступу, масштаб висвітлення дійсності, масштаб узагальнення, особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму.
Новини газетної та журнальної журналістики та фотожурналістики враховують всі або ряд засобів наближення інтересів.
Для замітки характерні лапідарність, точність і документальна справжність новинного повідомлення.
У пресовій замітці використовуються перші два найпростіші методи журналістської творчості: спостереження та опис (факту, події, явища). У фотозамітці – спостереження (при цьому факт, подія, явище фіксуються в кадрі).
Пропонуються різні класифікації замітки в пресовій журналістиці та їхні аналоги у фотожурналістиці із наведенням конкретних прикладів – за обсягом, за передбачуваністю подій та за ідейним осмисленням.
Наводиться структурна ґенеза замітки з виокремленням «прямої піраміди», «оберненої піраміди» і зістикованих пірамід – «піскового годинника» із наведенням конкретних прикладів. Уводиться в науковий обіг новий термін – передлід.
Ключові слова: пресова журналістика; фотожурналістика; замітка; новина; лід; передлід; «пряма піраміда»; «обернена піраміда»; «пісковий годинник»
75_4[download url=”http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2020/01/75_4.pdf” title=”Завантажити PDF”]