DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.75.9
УДК 007:070.19
Неопатріархатний проєкт націоналістичної преси 1920-1930-х років
Хамедова Ольга Анатоліївна, Інститут журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, доцент
Резюме
У статті у центрі дослідницької уваги перебуває проблема взаємодії ідеології та гендеру в українській пресі 1920-1930-х рр. Об’єктом дослідження є націоналістичні періодичні видання міжвоєнного двадцятиріччя. Головна мета дослідження – з’ясувати технології поширення дискурсивної влади і конструювання гендерних моделей з урахуванням ідеологічного вектору видання.
Обрана методологія дослідження – синтез критичного дискурс-аналітичного підходу з феміністичним критицизмом, які дозволяють аналізувати тексти в координатах «домінування / субординації».
Результати дослідження. Націоналістичні часописи послідовно відновлювали патріархатні цінності у західноукраїнському суспільстві на межі 1920-1930-х рр. Журналісти конструювали уявлення про мілітарну маскулінність як нормативну і використовували такі технології: моделювання образу воїна через порівняння із зарубіжним зразком нормативної маскулінності, наративи про небезпечні акції і мученицьку смерть героївнаціоналістів, популяризація спорту і фізичної загартованості задля підготовки молодого покоління до майбутньої визвольної війни. Націоналісти намагалися заперечити здобутки українського феміністичного руху, зокрема «Союзу Українок», вели запеклі ідеологічні дискусії з проводом цієї організації на сторінках своєї преси. Жінку розглядали як ресурс у підпільній боротьбі з окупантами і майбутній національно-визвольній війні, проте було надзвичайно мало матеріалів, в яких героїнями (актантами) були жінки. Героїні у націоналістичних часописах наділялися трьома функціями: біологічною, символічною та ідеологічною. У тих матеріалах, в яких все ж повідомлялося про жінок – учасниць мілітарних угруповань, військових чи політичних акцій, їхній внесок применшувався, замовчувався. Висновки. На сторінках націоналістичної преси 1920-1930-х років відбулося оновлення патріархатного міфу. Патріархальна структура суспільства, на думку націоналістів, як- найкраще відповідала ідеологічним завданням – підготовці українців до тривалої національно-визвольної боротьби.
Значимість дослідження. Розуміння механізмів взаємодії ідеології та гендеру дає уявлення про взаємозв’язки у межах парадигми влада – медіа – суспільство, що є одним з найбільш значущих питань сучасних медіадосліджень.
Ключові слова: ідеологія; дискурс; націоналізм; фемінізм; патріархат
75_9[download url=”http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2020/01/75_9.pdf” title=”Link to the article’s PDF-file”]