Ґендер у Країні сонця, що сходить (за дослідженнями російських японістів). Частина 1

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2019.74.11

УДК 007:304.3:316.722(520)

Ґендер у Країні сонця, що сходить (за дослідженнями російських японістів). Частина 1

Мелещенко Олександр Костянтинович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор

Резюме
Розглядається ґендерна ситуація у космогонічних міфах народів Японії на прикладі міфотворчості регіону Рюкю, а також вплив цих міфів на ґендерний баланс давніх рюкюських суспільств як до нашої ери, так і від її початку до ХІХ ст.

В японському суспільстві до Революції Мейдзі на всіх соціальних рівнях його організації, поряд із чоловіком, котрий мав соціально-політичну та економічну владу, повинна була знаходитися жриця-родичка. Її функції полягали в тому, щоб, спираючись на «волю» божеств, духовно та ритуально підкріпляти авторитет лідера.

Також у період IX – XIV ст., як виняток, з’являються поодинокі образи жінки-воїна, які згодом, у XVI – XIX ст., до Революції Мейдзі, зникають і масово постають безправні японки – дружини самураїв, селян, ремісників і купців.

Ключові слова: міф; Рюкю; Японія; ґендер; жриця; магічна сила сідзі; хроніки; піснеспіви; синто; жінка-воїн

74_11
Link to the article's PDF-file
downloaded: 11, size: 421.6 KB, data: 02 Січ. 2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *