[download url=”http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2019/06/66.pdf” title=”Повний випуск”]
На обкладинці вміщено фото Олександра Даниловича Пономарева, доктора філологічних наук, професора кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Олександр Данилович Пономарів народився 17 жовтня 1935 року в м. Таганрозі Ростов- ської області (Російська Федерація). Закінчив філологічний факультет Київського держав- ного (тепер національного) університету ім. Тараса Шевченка (1961). Доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, перекладач, публіцист. Від лютого 1979 викла- дач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри мови та стилістики (1988– 2001) Інституту журналістики. Тепер професор цієї кафедри.
Автор близько 300 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць, присвячених історії й культурі української мови, проблемам нормативності мови засобів масових комунікацій, державності української мови, українсько-грецьким мовно-літе- ратурним зв’язкам, теорії й практиці перекладу. Автор і редактор словників, підручників і навчальних посібників з української мови та стилістики.
Головний редктор газети «Київський університет», голова «Історико-філологічного товариства Андрія Білецького», заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта». Член редколегій журналів «Урок української», «Дивослово» та газети «Слово Просвіти». Член Спілки письменників і Спілки журналістів України, Заслужений журналіст України.
Лауреат Всеукраїнських премій ім. Івана Франка (2002) та Бориса Грінченка (2004), нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого Ш ступеня УПЦ КП (2005), орденом «За заслуги» Ш ступеня (2008), медаллю «Будівничий України» ВУТ «Просвіта».
Найважливіші наукові праці:
Етимологічний словник української мови в 7-ми томах (т. 1–6, 1982–2012, співавтор), вийшло шість томів – 1 (1982), ІІ (1985), ІІІ (1989), ІV (2003), V (2006), УІ (2012); Про лексичні й фразеологічні паралелізми в новогрецькій та українській мовах (К.,1965); Специфічно українська лексика грецького походження (К., ж. «Мовознавство», 1973, No 5); Коментарі. Словник імен та назв до перекладу «Іліади» Гомера (К., 1973); Норми літературної мови в засобах масової інформації (К.,1983); Словник античної міфології (співавтор, К.,1985, 2-ге вид., 1989); Словник античної мітології (співавтор, Тернопіль, 2006); Незалежна держава й державна мова (ж. «Пам’ять століть», 1997, No 2); Стилістика сучасної української мови (К.,1992, 2-ге вид., 1993, 3-тє вид. Тернопіль, 2000); Мала граматика новогрецької мови. Переклад і редагування. – Салоніки, 2004; Сучасна українська мова (співавтор і редактор, К.,1997, 2001, 2005, 2008); Фонеми г та ґ. Словник і коментар (К., 1997); Культура слова. Мовностилістичні поради (К., 1999, 2001, 2008, 2011); Словникарська нива Бориса Грінченка (ж.»Бахмутський шлях», 2003, No 3-4); Лексика грецького походження в українській мові (К., 2005); Новогрецько-український словник (співавтор, К., 2005); Українсько- новогрецький словник (співавтор, К.,2008); Антологія новогрецької літератури (упорядник і перекладач, К., 2008), Українське слово для всіх і для кожного (К., 2012).
Олександр Данилович Пономарів народився 17 жовтня 1935 року в м. Таганрозі Ростов- ської області (Російська Федерація). Закінчив філологічний факультет Київського держав- ного (тепер національного) університету ім. Тараса Шевченка (1961). Доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України, перекладач, публіцист. Від лютого 1979 викла- дач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри мови та стилістики (1988– 2001) Інституту журналістики. Тепер професор цієї кафедри.
Автор близько 300 наукових, науково-популярних та науково-публіцистичних праць, присвячених історії й культурі української мови, проблемам нормативності мови засобів масових комунікацій, державності української мови, українсько-грецьким мовно-літе- ратурним зв’язкам, теорії й практиці перекладу. Автор і редактор словників, підручників і навчальних посібників з української мови та стилістики.
Головний редктор газети «Київський університет», голова «Історико-філологічного товариства Андрія Білецького», заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта». Член редколегій журналів «Урок української», «Дивослово» та газети «Слово Просвіти». Член Спілки письменників і Спілки журналістів України, Заслужений журналіст України.
Лауреат Всеукраїнських премій ім. Івана Франка (2002) та Бориса Грінченка (2004), нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого Ш ступеня УПЦ КП (2005), орденом «За заслуги» Ш ступеня (2008), медаллю «Будівничий України» ВУТ «Просвіта».
Найважливіші наукові праці:
Етимологічний словник української мови в 7-ми томах (т. 1–6, 1982–2012, співавтор), вийшло шість томів – 1 (1982), ІІ (1985), ІІІ (1989), ІV (2003), V (2006), УІ (2012); Про лексичні й фразеологічні паралелізми в новогрецькій та українській мовах (К.,1965); Специфічно українська лексика грецького походження (К., ж. «Мовознавство», 1973, No 5); Коментарі. Словник імен та назв до перекладу «Іліади» Гомера (К., 1973); Норми літературної мови в засобах масової інформації (К.,1983); Словник античної міфології (співавтор, К.,1985, 2-ге вид., 1989); Словник античної мітології (співавтор, Тернопіль, 2006); Незалежна держава й державна мова (ж. «Пам’ять століть», 1997, No 2); Стилістика сучасної української мови (К.,1992, 2-ге вид., 1993, 3-тє вид. Тернопіль, 2000); Мала граматика новогрецької мови. Переклад і редагування. – Салоніки, 2004; Сучасна українська мова (співавтор і редактор, К.,1997, 2001, 2005, 2008); Фонеми г та ґ. Словник і коментар (К., 1997); Культура слова. Мовностилістичні поради (К., 1999, 2001, 2008, 2011); Словникарська нива Бориса Грінченка (ж.»Бахмутський шлях», 2003, No 3-4); Лексика грецького походження в українській мові (К., 2005); Новогрецько-український словник (співавтор, К., 2005); Українсько- новогрецький словник (співавтор, К.,2008); Антологія новогрецької літератури (упорядник і перекладач, К., 2008), Українське слово для всіх і для кожного (К., 2012).