Концептний простір заголовків (на матеріалі медіатекстів на тему COVID-19)

https://doi.org/10.17721/2522-1272.2021.79.2

UDC 81`42+070:82-92

Мариненко Ірина Олегівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут журналістики, доцент кафедри мови та стилістики, канд. філол. наук.
https://orcid.org/0000-0002-2836-758X

Шумарова Наталія Петрівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Навчально-науковий інститут журналістики, завідувач кафедри мови та стилістики, д. філол. наук, професор.
https://orcid.org/0000-0003-0766-8807

Резюме

Метою статті є розбудова концептного поля заголовків медіатекстів про COVID-19 у їхній аксіологічній варіативності. Аналіз концептного простору базується на принципах частотності вживання лексем і словосполук, що відображають перебіг подій, пов’язаних із пандемією, і на оцінному членуванні заголовків як нейтральних, позитивно або негативно забарвлених.
Основними методами дослідження є методи контекстуального, синтагматичного та компонентного аналізу. Контекстуальний аналіз дав змогу визначити, у який спосіб та якими мовними засобами представлено зазначений концепт і його концептне поле, уможливив представлення мовних засобів, що презентують прагнення журналістів донести інформацію до аудиторії, і дозволив продемонструвати взаємозв’язок характеру мовної інтерпретації з варіантами аксіологічної парадигми текстів. Синтагматичний аналіз, точніше, аналіз лівої і правої сполучуваності слів у тексті, виявив субʼєктно-обʼєктні відношення у презентації концепту і міру насиченості концептного поля метафорично-метонімічними моделями, що спираються на аксіологічні засади. Компонентний аналіз розкрив особливості структури значення окремих лексико-семантичних варіантів слів.
Головними результатами дослідження 467 заголовків повідомлень медіа є формування концептного поля COVID-19 на засадах представлення медичного терміна як концепту та визначення аксіологічної варіативності заголовків як основи добору лексико-граматичних засобів і презентації ядерного концепту в субʼєктно-обʼєктних відношеннях у межах ре- чення/висловлення.
Виявлено, що мовні засоби різних оцінних сегментів поля мають спільні й відмінні функ- ції. Спільність полягає в інформуванні населення про перебіг подій, а відмінність – у способах передавання оцінного компонента інформації.
Граматичні засоби більшою мірою актуалізують свій семантико-стилістичний потенціал у заголовках із негативним і частково з позитивним змістом.

Ключові слова: заголовок; концептне поле; COVID-19; оцінний компонент; аксиологічна варіативність.

79_2

[download url=”http://www.scientific-notes.com/wp-content/uploads/2021/12/79_2.pdf” title=”Завантажити PDF”]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.