Правда як поняття в історіографічному дискурсі з позицій соціальнокомунікаційного підходу: категорійні властивості й функції, співвіднесеність з поняттям «істина»

DOI https://doi.org/10.17721/2522-1272.2020.77.2

УДК  007:165.023.1:930.2

Правда як поняття в історіографічному дискурсі з позицій соціальнокомунікаційного підходу: категорійні властивості й функції, співвіднесеність з поняттям «істина»

Петренко Світлана Іванівна, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантка.

https://orcid.org/0000-0001-9596-5531

Резюме

Актуальність дослідження спричинена збільшенням постправди і постжурналістики в глобальному комунікаційному просторі та необхідністю вирішення наукової проблеми правди як соціальнокомунікаційної категорії журналістики. У статті викладені результати дослідження поняття «правда» та його співвіднесеності з поняттям «істина», що є необхідним для релевантної категоризації правди в соціальних комунікаціях (СК). Об’єктом розвідки є правда як категорія, предметом – семантично-функціональне поле поняття «правда», що формує категорію правди та її соціальнокомунікаційні функції. Мета дослідження – виявити сутнісні характеристики та функціональні властивості правди для її категоризації та визначення місця й ролі в соціальнокомунікаційній взаємодії (СКВ) і журналістиці. Джерельну базу складають лексикографічні джерела та наукові дослідження. Методологічною основою розвідки є соціальнокомунікаційний підхід, в межах якого методом історіографічного аналізу (з елементами семантичного, концептуального та порівняльного аналізів) досліджено значення понять «правда» й «істина» в українських і російських лексикографічних джерелах, здійснено порівняння з відповідними тлумаченнями в англійській мові. Методом синтезу виділено категорійні властивості й комунікаційні функції правди. Зроблено висновок, що поняття «правда» первинно виявляє природні онтологічні, аксіологічні, комунікаційні визначеності, що відповідають її метафізичній природі, і має ширше семантично-смислове та функціональне поле, ніж поняття «істина». Завдяки синхронічному та діахронічному аналізу прослідковано еволюцію та трансформації понять «правда» й «істина» в ідейно-світоглядних та історикосоціальних парадигмах. Підтверджено необхідність розрізнення Правди та різновидів правд у соціальних комунікаціях та журналістиці. Виявлено, що внаслідок втрати первинних сенсів і апріорних функцій Правда перестала бути ефективним моральноціннісним орієнтиром, мірилом і критерієм вибору в СКВ. Зазначено, що при цьому Правда продовжує зберігати свою апріорну визначеність, що встановлює її фундаментальну цінність як базисно-стрижневої категорії СКВ і метакатегорії журналістики. Зроблено ряд дедуктивно-гіпотетичних припущень, що потребують додаткових наукових досліджень. Зокрема – про роль духовних комунікацій у самовідкритті Правди та місце в СКВ.

Ключові слова: правда; істина; категорія; поняття; функції; соціальні комунікації; журналістика; духовні комунікації.

77_2
Завантажити PDF
downloaded: 13, size: 444.0 KB, data: 02 Січ. 2021

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *